- прикметник
- [приекме/тниек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прикметник — а, ч., лінгв. Частина мови, що виражає ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись із ним у роді, числі й відмінку … Український тлумачний словник
прикметник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
дієприкметник — а, ч. Іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована … Український тлумачний словник
займенник-прикметник — займе/нника прикме/тника, ч. Займенник, що виступає замість прикметника … Український тлумачний словник
дієприкметник — [д ійеиприекме/тниек] ка, м. (на) ку, мн. кие, к іy … Орфоепічний словник української мови
дієприкметник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
бодячий — прикметник від слова бодяк (будяк) [XI,XII] … Толковый украинский словарь
садівський — прикметник садівський прикметник садівський прикметник садівський прикметник садівський прикметник садівський прикметник … Орфографічний словник української мови
Пастирський - пасторальний - душпастирський — Донедавна було досить легко розрізнити, коли в українській мові вживати слово пастирський, а коли пасторальний. У СУМ і читаємо, що пастирський це прикметник до пастир, наприклад: пастирське серце, пастирський обов язок, а навіть пастирський пес… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
зеленський, зеленянськиий — прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник зеленський, зеленянськиий прикметник … Орфографічний словник української мови